- охрещений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до охрестити. || охре́щено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
охрещений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
брат хрещений — Охрещений по відношенню до того, з ким має спільних хрещених батьків … Словник церковно-обрядової термінології
син хрещений — Охрещений по відношенню до своїх хрещених батьків; хрещеник; похресник … Словник церковно-обрядової термінології
Овручское княжество — Киевская Русь в 1237 году Овручское княжество (970 1471) (укр … Википедия
вірний — ім. і вірянин, вірник Охрещений учасник богослужіння … Словник церковно-обрядової термінології
новохрещенець — Особа, яка недавно або щойно прийняла Таїнство Хрещення; охрещений ім … Словник церковно-обрядової термінології